пародії-пережиття 

пародії-пережиття
Володимир Затуливітер

"Одвічне коло: небо і ріка."

одвічно коло
землі і моря
квадрат одвічний
нелюбов людини

колись
не зараз
вищая зоря
перепланує
вічність
на години

* * *

"Благенький киселевий
римувальник,
сто сорок сороковий
відмізинок музи –
іноді можна послухати,
треба, звичайно, друкувати,
але – крий боже! – перечитувати."

благенький світ
до сонця всякий лізе
запекло
пробиває грунт

заповнюються
каменем валізи
в здорове серце
вживлюється
шунт

* * *

Микола Воробйов

"... прокинувшись я вирушаю
на реєстрацію годинника"

взагалі то автор
лукавить

насправді
він ходив
реєструвати час

справжні поети
лише так
і роблять

* * *

Степан Процюк

"Повітря мало запах книг…"

повітря мало запах книг
давно було це
геть давно
бог сам давав
ченцям постриг
поетам розливав
вино
ходив по селах
та містах
збирав людей
на дні-пісні
тепер душа
підбитий птах
тепер
не пишеться мені

* * *

Анна Багряна

"Скіфська діва

Не сон затуля повіки,
до грудей приростала руками,
триста років – без чоловіка,
вже не жінка,
іще не камінь…"

вже не жінка
писала книги
ще не камінь
лише кристали
ви чого
як любов
до книги
до багряної
в сні
пристали

* * *

Сергій Пантюк

"І вранішня ерекція меча
Короткочасна та не дітородна…"

ерекція мечів
мечаний хід
у піхви чи в повітря
невідомо

заплідниться
недоторкано плід
(поет завчасно
вернеться
додому)